По-перше. Якщо особі, яка
користувалася б цим засобом
комунікації, сам автор
особисто не відповідав би, то
розмовною мовою буде французька.
Однак, незважаючи на того/ту,
який/яка підійме трубку, можна
цілком сміливо вживати англійську
мову (зокрема у шпиталі). Якщо
хтось дзвонив би на домашній
телефон, то розмову можна вести
також італійською.
По-друге. Автор бажає
наголосити на тому, що його
телефонні дані — тут нижче
записані особливіше для тих
осіб, які під час подорожування
перебували б кілька днів на
терені Бельгії і бажали б
зустрітися з автором (як це вже
не раз бувало).
Телефонні номери такі :
(32) 71-51.06.61 (домашній)
(32) 71-28.75.75 (шпитальний
: секретаріат Відділу Ядерної
Медицини)
(32) 71-28.75.87 (шпитальний
: бюро автора)
3. ФАКС
Цей спосіб комунікації існує,
але автор радить користуватися
іншими методами (диви вище і
нижче). А саме просто тому, що це
— факс його шпитального
медичного відділу, а не
домашній. Однак, якщо іншого
засобу немає, то й цей може
виявитися дуже вигідним і
корисним.
Номер факсу такий :
(32) 71-28.75.85 (шпитальний)
4.
ЕЛЕКТРОННА ПОШТА (E-mail)
Електронні адреси автора —
подані по порядку частоти
користування ними для
українського листування —
такі :
Цією поштою до автора можна
слати, між іншим, українські
електронні листи двома
способами і — залежно
від них — із відповідними
черенками (fonts).
Спосіб
перший
Так сказати б
“найпримітивнішим” способом
є користуватися стандартною
скринькою Mail-Box-у і до неї прямо
записувати листи у транслітеративній
формі (українською мовою, але
латинськими буквами).
Транслітерацією слід
користуватися, якщо
комп’ютерна система (software
operating system) кореспондента не
виявляється сумісною з тією, що
в автора. Але це — вже після
кількох проб “Способу
другого”, що поданий тут нижче,
бож, як казав хтось, “неможливе
— не існує”.
Спосіб
другий
Листи, записані українською
кирилицею, можна (і
рекомендується) висилати у
формі “причеплених файлів”
(attached files) . Щоб автор міг такі
дочеплені файли прочитати,
кореспондент мусить знати, що
всі комп’ютери автора
спроможні читати українські
тексти у такому софтуерному
“середовищі” і таких
“форматах” :
* Оперативна система (operating
system) автора — виключно або Windows 3.11
(не рекомендується, але не
“шкодить”), або Windows
95 , або Windows
98. Щодо цих двох
останніх “плятформ”, у
софтуерній конфіґурації
комп’ютера особи, яка писала б,
мусить бути присутньою (або
вона вже існує, або її ще
треба заладувати) так звана
“Multilinguage function, option cyrillic languages”,
серед яких можна знайти й
українську мову.
* Кирилицею записані,
причеплені і вислані файли —
всі комп’ютери автора читають
за допомогою програм Microsoft Word 6.0 (16
bits) і Microsoft Word 97
(32 bits).
* Формат текстів (отже й
файлів), в якому слід їх
записувати на твердий диск (щоб
відтак дочеплювати і висилати)
може бути або filename.DOC,
або filename.RTF
(рекомендований).
N.B. Найбільше
“проблем” при читанні
отриманих автором українських
файлів (або ним висланих), він
зустрічає з кореспондентами,
які працюють із комп’ютерами
марки Macintosh
і які не додали до оперативної
системи тих необхідних
специфічних функцій, що
дозволяють читати українські
файли у Windows-ських форматах.
Зрештою, автор сумнівається в
тому, що ті самі ж комп’ютерні
системи, які перебувають у
такому “неповному”
софтуерному “середовищі”,
будуть спроможні прочитати цю
сторінку, інші сторінки автора,
а то й навіть превелику
більшість інших Web-сторінок, що
на Інтернеті записані
українською кирилицею і де
найчастіше зустрічаються
сторінки .HTM i .HTML,
які видані зі шрифтовим
форматом “charset =
windows-1251” або Unicode-дним
“charset = utf-8”.
